Трансформація прислів’їв і приказок у фразеологізми: механізми офразеологізування
Анотація
Метою дослідження є виявлення фразеологічних паремійних прототипів та вивчення механізмів їх офразеологізування, за допомогою яких паремії трансформуються у фразеологічні одиниці.
Об’єктом дослідження слугували фразеологічні одиниці української мови, дериваційною базою яких є українські прислів’я та приказки; предметом – шляхи офразеологізування українських прислів’їв та приказок.
Посилання
Глуховцева І. Я. Динаміка української фразеології кінця ХХ – початку ХХІ століття: тенденції розвитку: монографія. Старобільськ: Вид. ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. 179 с.
Демський М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів–Краків– Париж: Просвіта, 1994. 64 с. (Попул. енциклопедія «Просвіти»).
Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк: ДонНУ, 2012. 350 c.
Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов: монографія. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. 416 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб. Київ: Знання, 2007. 494 с.
Ужченко Д. В. Семантичний центр фразеологізму – образний конкретизатор – образний визначник. Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. 2001. № 3(35). С. 77–83.
Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В. М. Білоноженко та ін. Київ: Наук. думка, 2008. 1104 с. (Словники України).
Українські народні прислів’я та приказки: дожовтневий період / упоряд. В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1963. 790 с.
Українські приказки, прислів’я і таке інше / уклав М. Номис; упорядкув., прим. та вступ. ст. М. М. Пазяка. Київ: Либідь, 2004. 352 с.
