Перспективи української лінгвостилістики: від структуралізму до когнітивної та корпусної лінгвістики, дискурс-аналізу й постколоніальної проблематики.
Анотація
Як окрема галузь мовознавства стилістика сформувалася доволі пізно – на початку ХХ століття, коли утвердження ідеї про системність мови і потреби її вивчення в синхронії зумовило появу питань про використання цієї специфічної системи та її складників. Звісно, особливості вживання лінгвістичних одиниць, ефективність мовного впливу на читача або слухача розглядали й раніше, проте до появи 1909 року «Трактату зі французької стилістики» Шарля Баллі не йшлося про системне наукове підґрунтя таких спостережень.
Посилання
Ващенко В. С. Стилістика речення в українській мові. Дніпропетровськ: ДДУ, 1968. 158 с.
Ващенко В. С. Стилістична морфологія української мови. Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету, 1970. 87 с.
Голобородько К. Ю. Ідіостиль Олександра Олеся: лінгвокогнітивна інтерпретація. Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2010. 525 с.
Дорошенко С. І. Граматична стилістика української мови. Київ: Радянська школа, 1985. 200 с.
Єрмоленко С. Я. Лінгвостилістика в контексті загального мовознавства. Мовознавство. 2017. № 4. С. 20–27.
Єрмоленко С. Я. Синтаксис і стилістична семантика. Київ: Наукова думка, 1982. 210 с.
Лінгвософія українських текстів ХХІ століття: монографія / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, А. Ю. Ганжа та ін., відп. ред. С. Я. Єрмоленко. Київ: Ін-т української мови НАН України, 2023. 530 с.
Сучасна українська академічна лінгвостилістика: стратегії інтегративного розвитку / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, Т. А. Коць, Г. М. Сюта, А. Ю. Ганжа. Українська мова. 2021. № 4. С. 3–23.
Коць Т. А. Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ – початку ХХІ ст.: нормативно-аксіологічний аспект: дис. … д-ра філол. наук: 10.02.01. Київ, 2019. 455 с.
Лотоцька Н. Я. Ідіолект Романа Іваничука: корпуснобазований та лінгвокогнітивний підходи: дис. … д-ра філософії за спец. 035 «Філологія», Львів, 2021. 324 с.
Мех Н. О. Лінгвокультурологема ЛОГОС у науковій, релігійній та художній картинах світу: монографія. Київ: Вид. «Юг», 2011. 410 с.
Нахлік О., Колесник Є. Феномен неологізації у поезії і прозі українських футуристів: творення корпусу текстів та автоматизація видобування лексичних новотворів. Мовні і концептуальні картини світу. 2024. № 76. С. 76–93.
Сюта Г. М. Лінгвосвіт поезії авторів Нью-Йоркської групи: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. 164 с.
Ткач Л. О. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ч. 2: Джерела і соціокультурні чинники розвитку. Чернівці: Книги–ХХІ, 2007. 704 с.
Шведова М. О. Лексична варіантність в українській пресі 1920–1940-х років і формування нової лексичної норми. Мовознавство. 2021. № 1. С. 16–35.
Шведова М. О. Мова прози Миколи Зерова на тлі корпусу текстів 1910– 1935 років. Мовна особистість: лінгвістика і лінгводидактика. Київ–Черкаси: ФОП Гордієнко Є. І., 2020. С. 240–244.
Шевченко Л., Сизонов Д. Теорія медіалінгвістики. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2021. 214 с.
Ясакова Н. Ю., Кобченко Н. В., Ожоган В. М. Український вокатив: зміна поглядів на функції морфологійної форми на тлі суспільних трансформацій. Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej. 2022. Vol. 57. Article 2673. DOI: 10.11649/sfps.2673.
Stockwell P., Whiteley S. Introduction. The Cambridge Handbook of Stylistics. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. 673 р.
