Імплікатури у складних безсполучникових реченнях сучасної французької мови.
Анотація
Між предикативними частинами складного речення нерідко встановлюються зв'язки, що виводяться на основі прояву властивостей ситуації у змістових відносинах. Подібні інферентні відносини у складних безсполучникових реченнях завжди імпліцитні. Специфікою невиражених (імплікаційних) відношень між елементарними реченнями є те, що базою такої імплікації слугує знакова діяльність, яку М.В. Нікітін називає «семіімплікаційними значеннями» [3, с. 87]. Умовно подібні значення можна розмежувати та представити у вигляді імплікатур конвенційного та неконвенційного типу. На думку П. Ґрайса, про характер імплікатури можна судити за наявністю чи відсутністю певного лінгвістичного елемента.Посилання
Ковальчук М. С. Ускладнені багатокомпонентні речення з безсполучниковою структурною основою в українській мові. Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: мат-ли VII Міжнародної конференції. Т. I. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровськ. ун-ту, 2001. С. 63-64.
Лембік С.О. Безсполучникові складні речення сучасної французької мови: структура, семантика, прагматика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 «Романські мови». Київ, 2006. 20 с.
Никитин М.В. Основания когнитивной семантики: учебное пособие. СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2003. 277 с.
Шубб Л.В. Моносубъектные сложносочиненные предложения в современном французском языке: На материале союзных и бессоюзных предложений в научном и художественном стилях: дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 «Романские языки». Москва, 2000. 170 с.
Grice H.P. Logic and conversation. Syntax and semantics. Vol. 3. Speech Acts. N.Y.: Academic Press, 1975. P. 41-58.
Moeschler J., Reboul A. Dictionnaire encyclopédique de pragmatique. P.: Editions du Seuil, 1994. 579 p.
Riegel M., Pellat J.-C., Rioul R. Grammaire méthodique du français. P.: PUF, 1999. 631 p.
