До питання про загальнолінгвістичний аспект дослідження жаргону (40-і рр. XIX ст. – 20-і рр. XX ст.).
Анотація
Вивчення жаргону має багату історію, зазначений феномен давно привертає увагу лінгвістів. Це зумовлено широкими можливостями жаргону в плані збагачення мови, його особливостями в національних мовах, відсутністю сталих критеріїв і оцінок.
Уже в 40-і рр. XIX ст. – 20-і рр. XX ст. існувало багато різних жаргонів. У XIX ст. – на початку XX ст. в Німеччині превалює молодіжний жаргон, носіями якого була винятково учнівська молодь. На початку XX ст. молодіжний жаргон поширюється, впливає на мову інших шарів населення.
У 1909 році Г. Гірт виділяє чотири групи жаргонів: 1) професійні мови: селян, мисливців, гірників, ремісників, купців, моряків, солдат, злочинців, філософів, математиків, граматики; 2) мови станів: релігії, юриспруденції, канцелярська, поетів; 3) мови статі: жіноча, чоловіча; 4) мови вікових класів: годувальниць, молоді, школярів, студентів. Особливе значення автор надає студентській мові.
Посилання
Балли Ш. Французская стилистика. Москва : Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.
Крючкова Т. Б., Нарумов Б. П. Зарубежная социолингвистика. Москва : Наука, 1991. 157 с.
Ставицька Л. О. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. Київ : Критика, 2005. 464 с.
Широцький К. В. Бурсацький жаргон української мови на Поділю. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1998. Т. 6. С. 175–180.
Hotten J. C. The slang dictionary. East Ardsley, Wakefield, Yorkshire, England : Republished by EP Publishing, Ltd., 1972. (This reprint taken from the 1889 edition). 382 p.
Kluge F. Deutsche Studentensprache. Straßburg : Vergal Karl J. Trübner, 1895. X, 136 s.
Meier J. Vorwort. Basler Studentensprache. Basel : Georg, 1910. S. III–XXVIII.
