«Граматичні читання» - матеріали Міжнародних науково-теоретичних конференцій

Модальний вияв категорії інтенціональності в літературному тексті

2025-06-08T09:45:49+03:00

Метою статті є простежити мовний вияв категорії інтенціональності корелятивним співвідношенням деонтичної, епістемічної та динамічної модальностей у літературних творах українською мовою «Гонихмарник» Д. Корній та «Крила кольору хмар» Д. Корній, Т. Владмирової.

Мовні анормативи в офіційно-ділових текстах (граматичний аспект)

2025-06-08T10:06:11+03:00

Мета роботи – узагальнити типові граматичні анормативи, виявлені в текстах офіційно-ділового характеру.
Матеріалом дослідження є тексти найпоширеніших документів, укладені здобувачами вищої освіти нефілологічних спеціальностей Донецького національного університету імені Василя Стуса, які вивчають дисципліни «Ділова українська мова» та «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Морфологічні зміни іменників у складі субстантивних трикомпозитів у середньоверхньонімецькій мові

2025-06-08T10:09:20+03:00

Об’єктом пропонованого дослідження є субстантивні трикомпозити в середньоверхньонімецькій мові. Предмет дослідження – морфологічні зміни іменників у складі зазначених одиниць, зокрема зміни граматичного роду та відміни, порівняно з відповідними вільними іменниками. Корпус матеріалу дослідження складають 364 лексичні одиниці.

Концепт «холод / тепло» в сучасному українському фентезі (корпусний підхід)

2025-06-08T10:11:55+03:00

В українському літературознавстві майже відсутні дослідження концепту «тепло», субконцептом якого є концепт «холод», який втілює відсутність тепла. Пошук сучасних літературознавчих або лінгвістичних студій, присвячених дослідженню вказаних концептів, дав у результаті в українськомовному академічному просторі лише статтю О. Пригодій, присвячену дослідженню концепта «тепло» у творах Т. Прохаська [10]. Наявні також дослідження сенсорних концептів у цілому (О. Мельничук, Н. Яременко). Тому вважаємо актуальним дослідити лексичне втілення цих концептів у сучасному українському фентезі.

Трансформація прислів’їв і приказок у фразеологізми: механізми офразеологізування

2025-06-08T10:15:23+03:00

Метою дослідження є виявлення фразеологічних паремійних прототипів та вивчення механізмів їх офразеологізування, за допомогою яких паремії трансформуються у фразеологічні одиниці.
Об’єктом дослідження слугували фразеологічні одиниці української мови, дериваційною базою яких є українські прислів’я та приказки; предметом – шляхи офразеологізування українських прислів’їв та приказок.

Зміст та призначення українського перекладу енциклопедії перекладознавства: “Handbook of Translation Studies” / «Посібник з перекладознавства»

2025-06-08T10:19:09+03:00

Енциклопедія перекладознавства (2020) – це український переклад відомої праці англ. “Handbook of Translation Studies” (укр. «Посібник з перекладознавства»), виданої в 4-х томах. Мета перекладу – поширення знань про перекладознавчу галузь з урахуванням традиції і новаторства. На думку В. Бялика, ця енциклопедія є засадничою працею сучасного перекладознавства, що має світове значення [В. Бялик, 2020, с. 317]. Про це пишуть й Олександр та Ольга Білоуси, наголошуючи, що вказана робота є «[…] однією з найпомітніших у світі праць у галузі теорії перекладу» [1, с. 51]. Водночас А. Степанова зазначає, що ця енциклопедія – перший випадок перекладу енциклопедії, яка доступна і в паперовому, і в електронному варіантах [6, с. 139].

Психолінгвістичний аспект комунікації Всемережжя

2025-06-08T10:23:02+03:00

Спілкування – це взаємини, під час яких комуніканти висловлюють власну позицію і своє ставлення один до одного. Завдяки взаємовпливу під час спілкування відбувається зближення та уподібнення позицій комунікантів та формується те, що психологи називають міжособистісними стосунками, які спрямовані на здійснення спільних дій конкретними особами. Результатом цих дій повинна стати успішна реалізація мовленнєвої інтенції, загальних намірів обох сторін комунікації [1].

Парадигмальний простір пасивного дієприкметника: парадигмальний і міжпарадигмальний простір

2025-06-08T11:34:11+03:00

Метою аналізу постає з’ясування статусу дієприкметника в частиномовній системі зі встановленням функційного навантаження притаманних йому дієслівних і прикметникових властивостей.
Завдання дослідження умотивовані поставленою метою та передбачають: 1) простеження еволюції поглядів науковців на статус дієприкметника в частиномовній системі; 2) встановлення співвідносності і/чи неспіввідносності ад’єктивних і вербумних ознак у дієприкметникових утворень; 3) покваліфікування дієприкметникових форм за їх категорійністю.

Емпатійний комунікативний акт: моральний вибір чи свідома маніпуляція

2025-06-08T11:40:37+03:00

Одним із основних чинників, що визначають ефективність будьякої діяльності, є характер комунікації між її учасниками. Очевидно, що в умовах сучасного життєвого ритму та пов’язаних із ним психоемоційною виснаженістю, перманентною тривожністю, нервовістю кожна людина, незалежно від того, про яке спілкування йдеться, – офіційне чи приватне, – потребує ставлення до себе насамперед через фокус розуміння, поваги, уваги, співчуття. Сприймання людини в такому аспекті забезпечує емпатійний підхід до неї та до її психоемоційного стану.

Деякі особливості аксіологічної організації української і англійської системи паремій – вербалізаторів етнокультурного концепту ПОДОРОЖ (МАНДРІВКА) / TRAVEL (JOURNEY) як мовленнєвих жанрів

2025-06-08T11:44:35+03:00

Оцінка, як відомо, – це категорія, що об’єднує мовні засоби, які використовуються для категоризації та позначування розмаїття оцінних значень, що мотивовані зв’язками між мовцем і довкіллям, дійсністю. Лінгвофілософська, прагматична й семантична категорія оцінки належить до універсальних категорій. Вона актуалізується під час осмислення й відображення дійсності в мові, вербалізується у висловлюваннях, що відтворюються відповідні мовленнєві жанри.

Оцінні судження в текстах з негативною інформацією в аспекті семантикотекстуальної лінгвістичної експертизи

2025-06-08T11:47:38+03:00

Лінгвістична експертиза писемного мовлення охоплює авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. Одним із завдань експертиз другого типу є відповідь на питання, чи є висловлювання фактичним твердженням або оцінним судженням. З огляду на це виникає проблема термінологічних дефініцій і критеріїв визначення кожної з цих мовленнєвих одиниць. Необхідність розмежування суджень і тверджень зумовлена тим, що поширення негативної, недостовірної або образливої інформації є доволі характерним прийомом дискредитації особи та маніпуляцій із громадською думкою.

Word-Formation Matrix of Nouns of the Old Ukrainian Literary Language of the 14th–17th centuries

2025-06-08T11:50:42+03:00

The Old Ukrainian literary language of the 14th–17th centuries had all the types of word formation that are characteristic of modern Slavic languages since the ancient times. Morphological word-formation devices – suffixes and prefixes – were the priority in the creation of nouns. According to researchers, the advantage in noun word formation was suffixation. P. Bilousenko notes that “nouns were formed mainly by means of suffixation, and their formation with the help of suffixes occurred both from nominal and from verbal bases. Prefixation was used to a much lesser extent in noun word formation. It was almost exclusively characteristic of nouns of the verbal origin. The role of prefixes in the formation of nouns was mostly secondary.

Парадигма пасивних конструкцій у сучасній українській мові: від теорії до практики

2025-06-09T08:17:04+03:00

В українській лінгвістиці сформувалися два підходи до визначення статусу двограмемної (опозиція «актив – пасив») категорії стану дієслова й обсягу парадигми пасивних конструкцій (трикомпонентна / двокомпонентна).
За традицією категорію стану кваліфіковано як морфологійну (словозмінну), що виражає взаємовідношення між суб’єктом та об’єктом дії, а форми категорії стану, уналежнені водночас і до морфологійного, і до синтаксичного рівнів, функціюють у тричленних ядерних трансформаційно пов’язаних конструкціях та їх неповних варіантах.

Вплив національно-мовної картини світу на формування української прикордонної термінології

2025-06-09T08:21:53+03:00

Кордони – це не лише адміністративні межі, а й культурно-історичний феномен. Сучасна українська прикордонна термінологія сформувалася під впливом історичних, культурних, політичних, соціальних та мовних чинників, що й зумовлює її унікальність. Саме тому терміни Державної прикордонної служби України є одним зі значущих аспектів впливу національно-мовної картини світу.

Міжкультурна варіативність американських фразеологізмів у першій чверті ХХІ століття: когнітивний та прагматичний аспекти

2025-06-09T08:24:28+03:00

Фразеологізми є важливим елементом мовної картини світу, відображаючи культурні традиції, історичний досвід і ментальні моделі носіїв мови. Вони формуються та трансформуються під впливом соціальних змін, міжкультурної комунікації та глобалізаційних процесів. У XXI столітті американська англійська зазнала значних змін через розвиток цифрових технологій, соціальних мереж та посилення міжкультурних контактів. Це спричинило появу нових фразеологізмів, зміну значення та вживання традиційних виразів, а також поширення американських ідіом у глобальному мовному просторі.

Перспективи дослідження структури речення: граматика залежностей синтаксичних одиниць

2025-06-09T08:30:38+03:00

Мета статті – з’ясувати перспективи комплексного аналізу реченнєвих структур через призму граматики залежностей. Для досягнення поставленої мети ставимо перед собою такі завдання: 1) проаналізувати систему взаємодії синтаксичних одиниць; 2) виокремити основні типи базових реченнєвих конструкцій.

Мовна особистість Дмитра Донцова: аспекти вивчення

2025-06-09T08:34:22+03:00

Вивчення мовної особистости (далі – МО) Д. Донцова в аспекті політичної лінгвоперсонології передбачає опис системи дослідницьких підходів, методологійних засад та поняттєвого апарату. Предметом дослідження політичної лінгвоперсонології є дискурсивно-текстовий простір, що вможливлює розуміння політичних процесів, які мають значний вплив на суспільно-ідеологійний розвиток Української держави. Дослідницькими підходами виокремленого вчення є принципи антропо- й націєцентризму, що поєднані з дискурс- та текстоцентризмом, функціоналізмом і прагматизмом. Пропонований напрям є основою для розгляду української національної політичної МО.

Формування граматичної компетентності здобувачів-філологів у процесі вивчення прикметникових форм: шляхи ефективного засвоєння

2025-06-09T08:37:04+03:00

Під час вивчення розділу «Прикметник» викладач допомагає здобувачам зорієнтуватися у засвоєнні творення і вживання прикметникових форм. Прикметник – це частина мови, що виражає непроцесуальну (статичну) ознаку предмета за допомогою синтаксично залежних граматичних категорій роду, числа й відмінка. Звертає увагу на те, що прикметник як частина мови характеризується залежними категоріями роду, числа, відмінка, змінюваністю за родами, числами, відмінками, особливою системою формотворення (ступенями порівняння, повною та короткою формами), словотворення. Здобувачі мають розуміти специфіку граматичних категорій роду, числа, відмінка прикметників – функції граматичних форм узгодження з іменником.

До проблеми кваліфікації синтаксичного нуля в номінативних реченнях

2025-06-09T08:42:15+03:00

Вивчення нульових лінгвістичних категорій (фонемного нуля в альтернаціях: сто – сотня, нульової флексії в словозмінній парадигмі: кіт-ɸ, кот-а, кот-ові; нульового словотвірного форманта: бігти – біг + ɸ) має вже доволі тривалу історію в українському мовознавстві, проте на синтаксичному рівні мовної системи поняття нуля все ще не набуло свого викінченого тлумачення. Насамперед йдеться про визначення статусу синтаксичного нуля з-поміж вербалізованих синтаксичних категорій. Про нерозв’язаність порушеної проблеми в україністиці свідчить хоча б той факт, що в сучасних українських лінгвістичних словниках відсутні спеціальні статті про синтаксичний нуль, а наявні лише спорадичні згадки, зокрема про нульові дієслівні зв’язки як компонент складених іменних присудків [8, с. 132; 8, с. 408] чи нульові підмети і нульові присудки [8, с. 410].

Структурно-словотвірні особливості урологічних термінів

2025-06-09T08:46:00+03:00

Метою постає розгляд основних і/чи неосновних типів творення урологічних термінів із простеженням частоти використовуваних афіксів та інших способів продукування таких термінних одиниць.

Критика словників М. Йогансеном

2025-06-09T08:48:54+03:00

М. Йогансен – це, як відомо, поет, прозаїк, мовознавець, перекладач, журналіст, критик навчальних і наукових видань, словників. Його різнобічний доробок відкрився українській науці лише в кінці ХХ ст. Він займався літературною творчістю, досліджував проблеми мовознавства, брав участь у створенні проєкту українського правопису 1928 р., також укладав словники.

Військова лінгвістика як запорука якісного мовного забезпечення військової сфери

2025-06-09T08:51:33+03:00

Нові наукові парадигми виникають на перетині лінгвістики і природничих, соціальних, гуманітарних наук, технічних наук і технології (часом, здавалося б, зовсім несумісних із нею). Нині в центрі особливої уваги політики, психологи, соціологи, юристи, важливим компонентом життєдіяльності яких є професійне мовлення. Тож увага лінгвістів до відповідних галузей знання є зрозумілою й обґрунтованою, а поява відповідних досліджень на межі двох наук дає змогу комплексно вирішувати складні проблеми.

Особливості англійськомовних інтернет-мемів, що використовують сатиру

2025-06-09T08:54:26+03:00

У сучасну цифрову епоху англійськомовні інтернет-меми відіграють ключову роль у формуванні онлайн-культури й публічного дискурсу, відображаючи соціокультурні тенденції та слугуючи об’єктом лінгвістичних і культурологічних досліджень. Завдяки здатності долати мовні та культурні бар’єри вони сприяють міжкультурному обміну й розкривають механізми впливу цифрового контенту на глобалізацію комунікацій.

Жанрові особливості електронного спілкування

2025-06-09T08:57:18+03:00

Активне впровадження в життя інтернету впливає на комунікативні особливості соціуму. Зміна формату та способу комунікації трансформує лінгвальні одиниці, продукуючи видозміну значень слова, появу нових лексем, зміну граматичної структури, спричиняє появу нових особливостей у стилях і жанрах. Жанрові особливості електронного листування в українському мовознавстві є предметом активного дослідження та аналізу. Українські лінгвісти вдосконалюють методологію дослідження електронного листування, зосереджуючись на вивченні типових комунікативних засобів та особливостей, які впливають на процес спілкування між користувачами. Розуміння жанру віртуального спілкування є однією з нових проблем дослідження, адже вчені й досі не зійшлись на єдиній класифікації жанрів, притаманних спілкуванню онлайн.

Семантика французьких фразеологізмів та їх варіативність

2025-06-09T08:59:57+03:00

Фразеологізми та ідіоми – це невід’ємна частина французької мови, що надає їй особливої виразності та колориту. Їхня семантика часто відрізняється від буквального значення слів, з яких вони складаються, і відображає культурні та історичні особливості франкомовного світу.
Спробуємо охарактеризувати семантику французьких фразеологізмів та ідіом.

Перспективи української лінгвостилістики: від структуралізму до когнітивної та корпусної лінгвістики, дискурс-аналізу й постколоніальної проблематики.

2025-06-09T09:02:12+03:00

Як окрема галузь мовознавства стилістика сформувалася доволі пізно – на початку ХХ століття, коли утвердження ідеї про системність мови і потреби її вивчення в синхронії зумовило появу питань про використання цієї специфічної системи та її складників. Звісно, особливості вживання лінгвістичних одиниць, ефективність мовного впливу на читача або слухача розглядали й раніше, проте до появи 1909 року «Трактату зі французької стилістики» Шарля Баллі не йшлося про системне наукове підґрунтя таких спостережень.

Титул і зміст збірника матеріалів

2025-06-08T09:41:38+03:00

Розглянуто актуальні проблеми морфологічних і синтаксичних категорій, установлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць, висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень, з’ясовано напрями комунікативного аналізу мовних одиниць, простежено особливості лінгвоперсонологійних практик у різних дискурсах, кваліфіковано лінгвістику брехні, структуру, статус різних концептів зі з’ясуванням їхнього основного і/чи неосновного функціювання.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.