«Граматичні читання» - матеріали Міжнародних науково-теоретичних конференцій

Літературний текст в аспекті його комунікативної організації: теоретичний огляд

Вікторія Андрущенко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Метою статті є розглянути комунікативні властивості організації текстової структури, художньої зокрема, зумовлені співвіднесеністю провідної текстової ознаки – категорії зв’язності – із текстовими категоріями адресантності, адресатності, інтенціональності, інформативності та інтертекстуальності.
Об’єктом дослідження слугує комунікативна структура художнього тексту. Предеметом аналізу постає співвіднесеність категорії зв’язності із текстовими категоріями адресантності, адресатності, інтенціональності, інформативності та інтертекстуальності у структурі тексту як визначальних комунікативно маркованих чинників його граматичної побудови.

Мовні анормативи в текстах юридичного характеру

Олена Антонюк — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета нашої роботи – виявити та схарактеризувати мовні анормативи у текстах юридичного характеру.
Матеріалом дослідження стали писемні тексти судових рішень – 10 за 2013 та 10 за 2022 роки, що були рандомно вибрані з Єдиного державного реєстру судових рішень [3].

Зміни в конфліктній комунікації під впливом месенджерів

Людмила Білоконенко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Текст, що репрезентує конфліктну комунікацію, має своє прочитання, може позначати подію, яка буде зреалізована в конфлікті або вже ним є. Лінгвістичні дослідження текстів конфліктів уможливлюють узагальнення, які дають змогу описувати їхню організацію з урахуванням соціальних факторів, культурних, когнітивних, прагматичних, психологічних чинників; визначати закономірності побудови, фіксувати специфічні вербальні елементи різних рівнів мови. Тож логічно, що в сучасному науковому полі спостерігаємо зацікавлення вивченням конфліктної (неуспішної, дисгармонійної) комунікації.

Відмінність граматичного роду іменників у вивченні польської мови

Лідія Барановська — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета статті полягає у визначенні кількості, тематичній класифікації та аналізі граматичного роду лексем зі спільною семантикою у польській та українській мовах. У статті будуть досліджені іменники у формі однини, які були виявлені у польських словниках, близькі до українських відповідників фонетично, але належать до різних граматичних родів.

Аксіологічні виміри художніх концептів життя і смерть в оповіданні В. Винниченка «Дрібниця»

Тетяна Бойко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета розвідки – проаналізувати специфіку об’єктивації лінгвокогнітивних ознак, схарактеризувати семантико-функційні вияви та аксіологічні параметри опозиційної пари концептів життя і смерть в оповіданні В. Винниченка «Дрібниця».

Евристичний потенціал фразеологічної інверсії у художньо-химерному дискурсі

Олена Важеніна — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

У текстопросторі художньо-химерного дискурсу всі мовні одиниці мають певне функційне навантаження. Фразеологічні одиниці (далі ФО) виконують особливу роль у реалізації авторського задуму, вони постають «генами» сюжету, виконуючи текстотвірну, тексторозвивальну, текстозв’язувальну та текстооформлювальну функції. Включаючись у потужне поле химерної оповіді, вони заряджають її експресивністю, емоційністю, жартівливою грою народної фразеології, створюють розкутість стилю, породжують евристичну семантику, гумористичну тональність. Сказане показово характеризує мовленнєву організацію химерної трилогії Євгена Гуцала «Позичениий чоловік», «Приватне життя феномена», «Парад планет», на матеріалі якої і побудуємо своє дослідження.

Фразеологічні одиниці як маркери конфліктної комунікації (на матеріалі віртуального дискурсу)

Ірина Гарбера — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Фразеологія виступає одним із найбільш яскравих, образних, оцінних засобів репрезентації українського національного світогляду, що дає змогу влучно й емоційно реагувати на різноманітні дискурсивні ситуації, зокрема конфліктні.

Компонентний аналіз як засіб виявлення змісту концептів DEATH, TOD та СМЕРТЬ

Олена Джеріх — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження полягає в застосуванні компонентно-культурологійного аналізу дефініцій до вивчення універсальних концептів DEATH, TOD та СМЕРТЬ у британському, німецькому та українському лінгвопросторах.
Метою дослідження є зіставний компонентно-семантичний аналіз словникових дефініцій концептів DEATH, TOD та СМЕРТЬ.
Предметом виступають поняття DEATH, TOD та СМЕРТЬ у семантичній експлікації.

Особливості гумористичного дискурсу українців

Ірина Домрачева — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Існує беззаперечна думка, що гумор відображає протиріччя дійсності, містить критичну оцінку та інструментарій засобів комунікації, які так чи так забезпечують мовленнєву діяльність у конкретних умовах комунікативної ситуації, що впливає на формування прихованих аспектів висловлювання. Гумористичний дискурс – це передусім певний текст, «занурений у ситуацію сміхового спілкування», характерними особливостями якої є: 1) комунікативна інтенція учасників спілкування уникнути серйозної розмови; 2) гумористична тональність спілкування, тобто прагнення скоротити дистанцію і критично переосмислити у м’якій формі актуальні концепти; це обопільна налаштованість учасників спілкування на сміх, гумористичне сприйняття всього, що відбувається, готовність жартувати і сміятися; 3) наявність певних моделей (стереотипів) сміхової поведінки, прийнятої в конкретній лінгвокультурі.

Лінгвістичний аналіз риторики тиранів-вождів

Олена Дорошенко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета нашої роботи – здійснити лінгвістичний аналіз риторики тексту тирана-вождя відповідно до використовуваних стратегій і тактик.
Матеріал дослідження – текст промови Путіна від 21 вересня 2022 року.

Сполучникова парадигмальність: позиційність, структурність і функційність

Анатолій Загнітко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

У сучасній граматиці істотно переосмислюються традиційні підходи до тлумачення частиномовних класів слів через пошук відповідних когнітивних уявлень, функційних статусів, прагматичних орієнтувань та інше. Кожний із таких підходів цілком заслуговує на увагу, оскільки розглядає той чи той категорійний клас у відповідному аспекті: когнітивний розгляд із активним використанням концептуально-репрезентативного аналізу та когнітивно-матричного методу зосереджує увагу на встановленні основного чи визначального концепту частиномовного класу (предметність – для іменника, ознаковість – для прикметника та ін.), функційний – передбачає встановлення й диференціювання первинних і вторинних виявів лексемних множин категорійних класів, прагматичний – орієнтований на вивчення інтенційних можливостей відповідних форм частиномовних класів. У цьому розрізі істотним постає встановлення кваліфікаційних ознак частиномовного класу сполучників із простеженням особливостей і закономірностей їх парадигмальності, позиційності, структурності та функційності, оскільки в загальній множині наукових студіювань найбільшою мірою зосереджувано увагу на співвідносності аналітичних і синтетичних тенденцій у сполучниковому класі, а також на з’ясуванні спеціалізованості й транспозиційності в його структурі (К. Городенська, М. Мірченко та ін.), водночас актуальним постає з’ясування позиційного усталення і/чи неусталення сполучникових слів, встановлення ємності парадигмальності сполучників загалом та кожного зокрема. Не менш важливим є розкриття функційної наповнювавості сполучникових слів – від часткового до повного розмивання первинної семантики.

Лінгвістика брехні (ментіологія): основні комунікативні технології моделювання неправди

Віра Калініченко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Однією з проблем лінгвістики брехні є комунікативні технології (тактики і стратегії), спрямовані на моделювання брехні, неправди, фейку, що робить мовлення неетичним, порушуються основоположні постулати позитивної комунікації, етичної поведінки. Метою пропонованої наукової розвідки є узагальнено схарактеризувати основні комунікативні технології моделювання неправди.

Лінгвопрагматичні витоки езотеричної лінгвістики

Людмила Коваль — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

У лінгвістиці кінця ХХ – початку ХХІ століття стрімкого розвитку набув прагматичний аспект дослідження мови, що закріпився в науці під назвою «лінгвопрагматика» («прагматика», «лінгвістична прагматика», «прагматична лінгвістика»). Діапазон його вивчення охоплює функціонування мовних знаків у процесі взаємодії комунікантів з урахуванням їхніх особистісних характеристик і ситуацій спілкування.

Неологізми в системі оцінних агентивних імен: метаморфози лексичного і граматичного значення

Оксана Ковтун — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета наукової студії – презентувати неологізацію та семантико-прагматичне навантаження лексико-граматичного розряду слів, кваліфікованих як агентивні оцінні імена, що входять у систему ознаково-предметних слів.

Підходи до визначення класифікації паремійних одиниць

Сергій Колонюк — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Паремії – один з основних кодів культури, що формувався багато віків і передавався від покоління до покоління; це презентація категорій та установок життєвої філософії народу як носія мови. Паремії образно називають автобіографією народу, дзеркалом його культури й душі, що зберігається в паремійній картині світу, мотивованій паремійним менталітетом народної свідомості. Саме в мові відображено національний характер народу, своєрідність його мовомислення, а це виразно фіксується насамперед у паремійному фонді лінгвокультури.

Тлумачення прийменника за в семантико-текстуальній лінгвістичній експертиз

Наталія Кондратенко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Семантико-текстуальні дослідження є одним з різновидів лінгвоекспертного аналізу, що регулюється на законодавчому рівні та належить до актуальних завдань сучасної судової експертизи. Глобальна «текстуалізація» інформаційного простору й активне залучення соціальних медіа до комунікативних процесів, зокрема в політичному дискурсі, зумовлює підвищений інтерес лінгвоекспертів і науковців до різних типів інформації і висловлювань, що стають об’єктом запитів. Вивчаючи дописи і коментарі користувачів соцмереж, судові експерти-лінгвісти відповідають на питання, пов’язані передусім із семантикою (встановлюють об’єктивний зміст слів, фраз, висловлювань, тексту) та прагматикою (визначають комунікативну інтенцію, особливості взаємодії комунікантів, перлокутивний ефект інтеракцій). Утім подекуди потрактування семантико-прагматичних параметрів представлених для аналізу текстових матеріалів потребує врахування граматичної семантики і загалом граматичних особливостей тексту. Саме до таких проблем належить ідентифікація і дефініювання висловлювань, виражених у формі закликів.

Мотивувальна спроможність моносемантичних нумеративів у статусі вершин словотвірних гнізд: дивергенція сем та їхнє згасання

Ольга Костриба — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Актуальним завданням сучасної лінгвістики є опис семантичного входження твірних слів у значеннєві структури похідних. Аналіз мотивувальної здатності лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) є домінувальним в україністиці та відображений у наукових розвідках М. В’яткіної [1], В. Ґрещука [3], О. Івасюк [4; 5], Л. Коржик [7], Н. Мірошкіної [9], В. Мусатова [10], О. Петрів [11], І. Самойлової [12], О. Ситникової [13], Т. Ястремської [14] та інших. Натомість семний рівень лексичних значень мовних одиниць досліджено в аспекті семізації в працях І. Ковалика [6], Л. Коржик [7] та ін. (див. також [2, с. 213–230]). Мотивувальна здатність непохідних моносемантичних числівників сучасної української мови щодо розходження мінімального компонента значення непохідного твірного в семантичні структури дериватів, які згруповані за принципом гніздування, досі не був предметом лінгвістичного дослідження, що й становить новизну роботи.

До проблеми відмінювання українських власних назв водних об’єктів жіночого роду першої відміни м’якої групи

Катерина Кучмак — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Мета публікації – з’ясувати актуальні чинники, які впливають на морфологічну парадигматику гідронімів жіночого роду першої відміни м’якої групи. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) з’ясувати низку критеріїв, актуальних для словозміни українських власних назв водних об’єктів жіночого роду першої відміни м’якої групи; 2) охарактеризувати головні фактори, що визначають словозмінні парадигми досліджуваних гідронімів.

Українська психолінгвістика: концепція теорії лінгвопсихоакцентуації

Віталія Папіш — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Сучасна поліфункційна прагмалінгвістична парадигма дає змогу здійснювати широкі наукові пошуки, що реалізуються на межі гуманітарних наук. Серед таких пошуків і психолінгвістичні напрацювання, зокрема й теорія лінгвопсихоакцентуації.

Usuelle vs okkasionelle Substantivierungen von Adjektiven und Partizipien im Deutschen und im Russischen.

Anna Pavlova — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

In diesem Artikel handelt es sich um grammatikalische Substantivierungen von Adjektiven und Partizipien, bei denen die substantivierten Wörter ihre grammatischen Merkmale und Eigenschaften (Flexionen, Deklination) von Adjektiven beibehalten, während sie die syntaktische Rolle der Substantive im Satz (Aktanten) übernehmen. Ellipsen (das Weglassen des Substantivs, auf das sich ein Adjektiv in attributiver Funktion bezieht) werden hier nicht behandelt. Im Fokus steht die Frage nach den Kriterien der Unterscheidung zwischen usuellen und okkasionellen Substantivierungen.

Граматичні особливості вживання орудного порівняльного

Олена Половинко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Сьогодні орудний відмінок іменника досліджений у формально-граматичному, семантико-синтаксичному, семантичному та комунікативному аспектах, але спостерігається розрізненість поглядів щодо визначення його семантико-синтаксичних та граматичних особливостей. У сучасній лінгвістиці не всі науковці виділяють порівняльне значення в межах функціонування орудного відмінка. Цією розвідкою ми робимо спробу простежити історію виникнення та особливості функціонування орудного відмінка з порівняльною семантикою.

On the grammatical description of Surzhyk: the case оf syntagmas

Tilmann Reuther — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

The purpose of the talk is to dig into the concept of congruent lexicalization (cf. Muysken, P. Bilingual speech. A typology of code-mixing. Cambridge, 2000), when applied to Ukrainian-Russian Mixed Speech.

Повноголосні форми української мови: розвиток і система споріднених слів

Алла Романченко — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Метою нашого дослідження є висвітлення причин і перебігу вказаної фонетичної зміни та словотвірна характеристика споріднених слів. Досягнення мети вимагає вирішення низки завдань: 1) визначення внутрішньо- та позамовних причин виникнення повноголосся; 2) фіксації повноголосся у словниковому складі мови; 3) з’ясування поширення повноголосних форм у похідних словах; 4) аналізу способів творення слів, мотивувальною базою яких є слова з повноголоссям.
Об’єктом дослідження є повноголосні форми української мови. Предмет дослідження – система споріднених слів із повноголоссям у словотвірному аспекті.

Дискусія між наддніпрянцями та наддністрянцями про шляхи розвитку української літературної мови

Богдан Сокіл — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Важливою для розвитку української літературної мови була дискусія між українськими вченими – вихідцями з різних теренів України. Обґрунтовуючи свої твердження філологічними аргументами, одні з них – мовознавці зі Східної України – обстоювали пріоритет цієї території в розвиткові української мови. Галичани були толерантнішими у своїх висловлюваннях, оскільки вони вважали, що й галицькі вчені залишили помітний слід у розвиткові української мови.

Синтаксичні особливості слоганів у текстах освітньої реклами

Чжан Менвей — Tue, 30 May 2023 00:00:00 +0300

Однією з важливих сфер інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, запорукою успішного майбутнього країни й нації є освіта. Процеси інтеграції у світовий освітній простір, комерціалізації під впливом розвитку ринкових відносин зумовили розширення сфери освітніх послуг, а відповідно й активізацію рекламної діяльності.

Титул і зміст збірника матеріалів

Розглянуто актуальні проблеми морфологічних і синтаксичних категорій, установлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць, висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень, з’ясовано напрями комунікативного аналізу мовних одиниць, простежено особливості лінгвоперсонологійних практик у різних дискурсах, кваліфіковано лінгвістику брехні, структуру, статус різних концептів зі з’ясуванням їхнього основного і/чи неосновного функціювання.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів-філологів.