Особливості вживання паремій у творах В. Шкляра.
Abstract
Традиційне визначення об‘єкта фразеосистеми мови на основі обов‘язкових ознак фраземи – відтворюваності й надслівності – сприяло залученню до фразеологічного корпусу всіх сталих утворень – від ідіом, семантично еквівалентних слову, до прислів‘їв і крилатих висловів, що являють собою вирази предикативної інформації (М. Шанський).Literaturhinweise
Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія : навчальний посібник для філологічних факультетів університетів. Харків, 1988. 134 с.
Алефиренко Н. Ф. Фразеология в системе современного русского языка. Волгоград : Перемена, 1993. 149 с.
Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Основы теории устойчивых фраз и проблемы общей фразеологии. Ростов-на-Дону : Изд-во РГУ, 1964. 315 с.
Колоїз Ж. В., Малюга Н. М., Шарманова Н. М. Українська пареміологія: навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Кривий Ріг, 2014. 349 с.
Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: учебное пособие для институтов и факультетов иностранных языков. 3-е изд., стереотип. Дубна: Феникс+, 2005. 488 с.
Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: чому ми так говоримо. Харків : Вища школа, 1982. 291 с.
Назарян А. Г. Фразеология современного французского языка : учебное пособие. 2-е изд. перераб. и доп. Москва, 1987. 288 с.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. Київ, 1973. 280 с.
Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови : навчальний посібник. Київ, 2007. 494 с.
Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. Моск ва, 1996. 192 с.
