Регулятивні стратегії й тактики в сучасній українській художній прозі.
Abstract
Дешифрування художнього повідомлення індивідуально-суб‘єктивне, неповторне, варіативне, водночас передбачає інваріантний складник, генерований, з одного боку, фабулою твору, зображеним у ньому предметним світом і персонажами, з іншого – системою продуманих автором поетапних мовленнєвих дій, що є тактиками його регулятивної стратегії.References
Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. Москва : Худ. лит., 1975. 504 с.
Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної прагматики : підручник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2011. 304 с.
Зимняя И. А. Смысловое восприятие речевого сообщения. Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях массовой коммуникации). Москва, 1976. С. 5–33.
Космеда Т. А., Халіман О. В. Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики. Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної практики. Дрогобич : Коло, 2013. 228 с.
Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Тернопіль: Підручники і посібники, 2005.416 с.
Левчук Анна. Засоби графічного оформлення тексту та їх вплив на інтимізацію. Актуальні питання іноземної філології. 2015. № 2. С. 122–127.
Хайм Д. Х. Этнография речи. Новое в лингвистике. 1975. Вып. VII. С. 156–174.
