Повноголосні форми української мови: розвиток і система споріднених слів
Abstrakt
Метою нашого дослідження є висвітлення причин і перебігу вказаної фонетичної зміни та словотвірна характеристика споріднених слів. Досягнення мети вимагає вирішення низки завдань: 1) визначення внутрішньо- та позамовних причин виникнення повноголосся; 2) фіксації повноголосся у словниковому складі мови; 3) з’ясування поширення повноголосних форм у похідних словах; 4) аналізу способів творення слів, мотивувальною базою яких є слова з повноголоссям.
Об’єктом дослідження є повноголосні форми української мови. Предмет дослідження – система споріднених слів із повноголоссям у словотвірному аспекті.
Bibliografia
Бичкова Т. Специфіка рефлексації звукосполучень *or, *ol, *er, *el між приголосними в рукописних апокрифічних збірниках XVII–XVIII ст. Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Вип. 506–508. С. 41–46.
Етимологічний словник української мови: в 7 т. / ред. кол.: О. С. Мельничук, І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. Київ: Наук. думка, 1982; 1985; 1989; 2003; 2006; 2012. Т. 1–6.
Новікова Тетяна. Опозиція повноголосся / неповноголосся в сучасній українській мові (структурний аспект). Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Вип. 509–511. С. 108–116.
Орфографічний словник української мови / уклад.: С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. Київ: Довіра, 1994. 864 с.
Піскунов О. В. Причини мовних змін в українській компаративістиці 30-х рр. ХХ ст. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2016. Вип. 21. Т. 2. С. 145–147.
Тищенко К. М. Всеслов’янськість мови українців. Український тиждень. 2012. № 39. С. 22–64.
Хрустик Н. М. Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір: підручник. Одеса: Фенікс, 2015. 270 с.
Царук О. Українська мова серед інших словʼянських: етнологічні та граматичні аспекти: монографія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. 324 с.
