Особливості гумористичного дискурсу українців

Autor

  • Ірина Домрачева Донецький національний університет імені Василя Стуса

Abstrakt

Існує беззаперечна думка, що гумор відображає протиріччя дійсності, містить критичну оцінку та інструментарій засобів комунікації, які так чи так забезпечують мовленнєву діяльність у конкретних умовах комунікативної ситуації, що впливає на формування прихованих аспектів висловлювання. Гумористичний дискурс – це передусім певний текст, «занурений у ситуацію сміхового спілкування», характерними особливостями якої є: 1) комунікативна інтенція учасників спілкування уникнути серйозної розмови; 2) гумористична тональність спілкування, тобто прагнення скоротити дистанцію і критично переосмислити у м’якій формі актуальні концепти; це обопільна налаштованість учасників спілкування на сміх, гумористичне сприйняття всього, що відбувається, готовність жартувати і сміятися; 3) наявність певних моделей (стереотипів) сміхової поведінки, прийнятої в конкретній лінгвокультурі.

Biogram autora

Ірина Домрачева , Донецький національний університет імені Василя Стуса

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури

Bibliografia

Габідулліна А. Р., Жарикова М. В. Лінгвістична природа гумору: навчальний посібник. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2021. 140 с.

Космеда Т. А., Халіман О. В. Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики: граматика оцінки, граматична ігрема: теоретичне осмислення дискурсивної практики. Дрогобич: Коло, 2013. 228 с.

Швачко С. О., Кобякова І. К. Соціолінгвістична природа гумору (на матеріалі текстів малого жанру). Проблеми зіставної семантики. Київ: КНЛУ, 2005. Вип. 7. С. 399–402.

##submission.downloads##

Opublikowane

2023-05-30